Пам’ятка батькам

На жаль, у багатьох батьків часто є усталені уявлення, які, з одного боку, можуть завадити їм звернутися по допомогу до дитячого психолога чи психотерапевта, а з іншого – ефективно її використати. Ось деякі, на мій погляд, найважливіші з них. Пам’ятаючи про це, вам буде набагато легше допомогти своїй дитині бути щасливою і розвиватися.

 

Звернення до дитячого психолога – це допомога дитині, а не поразка батьків

Те, що ви уважні до труднощів дитини і проблем у спілкуванні з нею, робить вас хорошими батьками, а не навпаки. Часто звернення по допомогу супроводжується відчуттям тривоги, некомпетентності, страху осуду – адже у батьків щось не виходить. Ці почуття нормальні і цілком зрозумілі. Однак пам’ятайте: немає нічого осудливого в тому, щоб чогось не знати, не розуміти й не вміти. В моєму кабінеті вас не будуть ганити. Навпаки, ми спробуємо разом зрозуміти причини труднощів, щоб максимально допомогти вам і вашій дитині впоратися з ними.

 

Дитячий психолог – не чарівник

Він не може одним помахом руки вирішити всі проблеми й позбавити дитину симптомів, а вас – труднощів у спілкуванні з нею. Психотерапія – це протяжний у часі і трудомісткий процес. Його можна порівняти з будь-яким лікуванням, коли для досягнення результату необхідний час, систематичність застосування ліків і терпіння. Терпіння – тому що результат лікування часто відразу не очевидний, до того ж у процесі бувають загострення. І тільки якщо ви не відступитеся і продовжите терпляче приймати ліки, то за деякий час настане кардинальне поліпшення стану. З дитячою психотерапією часто відбувається щось подібне – багато що залежить від рішучості батьків упоратися з проблемами й не відступити. Зі свого боку, я буду готова підтримувати вас у тяжкі миті.

 

Співпраця – це важливо

Діти й підлітки зазвичай дуже залежать від свого оточення, своєї сім’ї. Тому їх зміна, розвиток будуть неможливі, якщо батьки не готові йти назустріч і намагатися, у свою чергу, також у чомусь змінюватися й розвиватися разом з дитиною. Дитина – відображення своєї сім’ї, тому, допомагаючи їй, ви можете поліпшити і своє життя. Моє завдання – допомогти вам усім зрозуміти, відчути й почути одне одного. Але для цього потрібно, щоб ми з вами стали союзниками у спільній справі, могли говорити про складні й неприємні речі та разом шукати шляхи їх подолання.