Дитяча психотерапія вимагає особливої відповідальності в організації терапевтичного процесу з боку дорослих – як психолога, так і батьків. Сама дитина ще не може відповідати за себе, але при цьому гостро потребує чітких меж, зрозумілих правил, послідовності. Це важливо для створення безпечних і довірчих умов у терапії. Також важливо, щоб довіру дитини до чергової людини не було обдурено.

Тому робота з дітьми має певні рамки й етапи:

1. Діагностика (до 5-7 зустрічей) – оцінюється стан дитини та сім’ї в цілому.
2. Договір з батьками – за результатами діагностики обговорюються можливості подальшої роботи, цілі психотерапії, правила, оплата.
3. Власне терапевтична робота.
4. Завершення роботи – це зустріч-«розставання» з дитиною, щоб дитина могла завершити розпочаті процеси й попрощатися, а також обговорення результатів терапії та подальших перспектив.

Інтенсивність роботи – від 1 до 3 разів на тиждень, іноді рідше 1 разу на тиждень, залежно від стану дитини й показань. У ході роботи обов’язково проводяться батьківські зустрічі, на яких обговорюється терапевтична динаміка, труднощі батьків, їхні почуття й переживання у зв’язку з терапією та просуванням дитини, даються рекомендації (за потреби).

Робота з дітьми також вимагає особливих методів. Оскільки вони ще не мислять і не говорять, як дорослі, то чільне місце в роботі з дітьми займає аналітична ігрова терапія. Саме через гру вони осмислюють свій світ. Дитяча гра відповідає віковим особливостям дитини, ступеню її зрілості. Граючись, дитина виражає себе, свої надії, страхи й бажання. Якщо до гри дитини поставитися серйозно й уважно, спробувати зрозуміти її послання, вона набуває терапевтичної сили.

Ігрові фантазії дітей – результат внутрішньої переробки їхніх переживань, який передається в символах і метафорах. Розгадувати їхній прихований зміст – завдання дитячого терапевта. Він має «перекласти» дитячі фантазії мовою дорослих, щоб зрозуміти дитину, а потім мовою гри налагодити з нею зворотний зв’язок. Саме розуміння гри терапевтом і взаємодія з ним дає дитині можливість упоратися зі своїми переживаннями. Так діти отримують можливість у грі випробувати можливі рішення своїх проблем, отримуючи при цьому захист і підтримку. Після цього вони можуть переносити засвоєний досвід у реальне життя, у взаємодію з іншими людьми.