Цих фахівців об’єднує те, що предметом їхньої роботи є психіка людини, її особливості, стан і зміни. Відрізняються вони підходами та поглядами на психіку, цілями професійного втручання та своїми функціями.

ПСИХІАТР – це лікар. Його сфера компетенції – психічні розлади (патології, захворювання). Психіатр має медичну освіту і може призначати медикаментозне лікування (лікарські препарати). Крім того, він може проводити діагностику та експертизу психічних захворювань. Він користується описовою діагностикою – тобто встановлює можливий діагноз на підставі опитування пацієнта, його скарг, видимого стану. Мета психіатричного лікування – у зниженні інтенсивності або усуненні небезпечних симптомів за допомогою препаратів, що впливають на роботу мозку. Лікування може бути тривалим або періодичним, залежно від загострень. Воно зазвичай не передбачає регулярного спілкування з лікарем.

Симптоми, з якими варто безпосередньо звертатися до психіатра:

• галюцинації (ви бачите або чуєте щось, чого немає, за словами інших, або що сильно відрізняється від звичної реальності);
• безсоння (ви не спите зовсім або спите не більше 2-3 годин на добу);
• суїцидальні думки, яким вам важко опиратися;
• ваша близька людина висловлює ідеї про переслідування, говорить до когось неіснуючого, у зв’язку з цим завдає фізичної шкоди собі або іншим.

ПСИХОЛОГ – це фахівець, який не має прямого відношення до медицини та психіатрії. Це людина, яка здобула гуманітарну (університетську) освіту. Саме тому вона не може призначати ліки. Психолог у першу чергу займається дослідженням загальних закономірностей людської психіки, її проявів. Він може брати участь у соціально-психологічній реабілітації та адаптації після тривалої ізоляції від суспільства або гострих травматичних подій. Він надає психологічну допомогу у вигляді консультування з певних проблем, дає рекомендації з огляду на загальні закони розвитку психіки. Психолог може проводити психологічну діагностику за допомогою різних методик і тестів, усі види тренінгів, а також корекцію поведінки людини.

ПСИХОТЕРАПЕВТ – вузька спеціалізація. Зазвичай психотерапевт – це або лікар-психіатр, або психолог, які обов’язково пройшли післядипломну підготовку за фахом «психотерапія» відповідно до обраного методу або підходу (психоаналіз, символдрама, гештальт і т.д.)

Психотерапевт працює з психічно здоровими людьми (у крайньому випадку – з так званими межовими станами). Лікарські препарати він призначати не може (це компетенція психіатра). Психотерапевт не ставить діагнози, не шукає хвороби. Він розглядає будь-які симптоми як особливі стани людини, що мають свою причину і сенс. Його мета – усвідомлення, осмислення та розуміння людиною тих форм життя, які приносять йому страждання.

Психотерапія – це «лікування» шляхом спільного з психотерапевтом дослідження внутрішнього світу людини, його переживань та звиклого мислення. Воно спрямоване на зміну особистості, вирішення усвідомлених і неусвідомлених внутрішніх конфліктів, поліпшення якості життя та стосунків з людьми. Це тривалий у часі та систематичний процес, що вимагає регулярних зустрічей.

Психотерапевт може супроводжувати людину і в гострих станах, паралельно з медикаментозним лікуванням, у тандемі з лікарями. Коли недостатньо полегшення поточного стану за допомогою препаратів, і є потреба в більш глибоких змінах, необхідна рефлексія свого способу життя та стосунків. Також часто медикаментозне лікування буває недостатньо ефективним без усвідомлення причин появи розладу. Це стосується:

• панічних атак;
• різних фобій;
• розладів харчової поведінки (анорексія, булімія, ожиріння);
• депресивних розладів;
• нав’язливих думок та дій;
• психосоматичних розладів.

ПСИХОАНАЛІТИК – це психотерапевт, що пройшов навчання, сертифікований та працює в конкретному методі (психоаналіз). Те ж саме стосується «гештальтистів» (метод гештальт-терапія), «аналітичних психологів» або «юнгіанців» (метод «аналітична психологія К. Юнга»), «символдраматистів» (метод символдрама), «психодраматистів» (метод психодрама) і т.д.